Рахівське регіональне відділення громадської організації "Пошук"

Війна на зустріч молодому дню

Із гуркотом, із брязкотом котилась,

Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалилась...

 

 22 червня 1941 р. війська гітлерівської Німеччини віроломно вторглися на територію Радянського Союзу, порушивши Договір про ненапад. Почалась Велика Вітчизняна війна. «Это неслыханное нападение на нашу страну является беспримерным в истории цивилизованных народов вероломством», — трагічна звістка, що пролунала у виступі по радіо наркома закордонних справ СРСР В. Молотова, розколола історію нашої країни на три епохи: довоєнну, воєнну й повоєнну.

У німецького командування був розроблений план «Барбаросса» — план «блискавичної війни»: розгром Червоної Армії повинен був відбутися за 6-7 тижнів. Група армій «Північ» завдала удару в напрямку Ленінграда (сьогодні — Санкт-Петербург), група армій «Центр» — в напрямку Мінськ-Москва, група армій «Південь» — вдарила в напрямку Києва. Берлінське радіо урочисто повідомило всьому світові, що концентрація військ на радянсько-німецькому кордоні є «найбільшою за всю історію людства».

Дуже важливе місце в планах німецького командування відводилося загарбанню в найкоротші строки України з її величезними сировинними ресурсами та родючими землями. На окупованих українських територіях фашисти встановили «новий порядок». Згідно з планом «Ост», Україна розглядалась як «лебенсраум» — життєвий простір для німецького народу. Наша країна призначалася для постачання продуктів та сировини «новій Європі». Народи, які населяли окуповану Україну, підлягали знищенню або виселенню, а та частина, корінного населення, яка б вижила, мала перетворитися на рабів. Після закінчення війни на захоплені землі передбачалося переселити 8-9 млн. німецьких колоністів.

Але на радянській землі ворог зустрів неочікуваний відчайдушний опір. Були створені Державний Комітет Оборони та Ставка Верховного Головнокомандування, до яких перейшла вся повнота влади в країні. На задоволення воєнних потреб були переведені майже всі галузі народного господарства. Проти нацистського режиму розгорнулася партизанська та підпільна боротьба, виник Рух Опору. У 1942 р. СРСР, Велика Британія та США утворили антигітлерівську коаліцію.

Найжорстокіша та найкривавіша війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, тривала 1418 днів. Щодня гинуло близько 14104 радянських людей. Кожну годину — 588, кожну хвилину — 10 людей. Жахлива арифметика...

«...З метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності ... на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань...» згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р. № 1245/2000 день 22 червня відзначається в нашій країні як День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.

Всі, хто став для нас прикладом беззавітної любові до Вітчизни і свого народу, незламної волі і героїзму, живуть у вдячній пам'яті народів. Це пам'ять про подвиги, здійснені на полях боїв з агресором, пам'ять про тих, хто вершив історію, прийняв смерть заради Перемоги, заради Батьківщини, заради майбутнього. Повага й шана до них передаються з покоління в покоління.

 

В нас клятва єдина і воля єдина,

Єдиний в нас клич і порив:

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою фашистських катів.

                             Микола Бажан