Рахівське регіональне відділення громадської організації "Пошук"

ЯСІНЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ  ст.№2

      Історія України

Тема 3. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження Української держави

Урок 5. Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни у 1650-1653 рр.

Ясіня-2010

Тема: Воєнно-політичні події 1650—1653 рр.  

Тема: Воєнно-політичні події 1650—1653 рр.

Мета: розглянути хід воєнно-політичних подій в Українській

державі у зазначений період; показати героїзм і мужність українського народу у боротьбі за свободу; розвивати навички аналізу історичних подій і фактів, робити висновки; продовжити формувати вміння працювати з історичною картою (атласом).

Основні терміни та поняття: козацький автономізм, сепаратна угода, Слобідська Україна, молдавські походи, Білоцерківський договір.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Вивчення нового матеріалу

1. Відновлення воєнних дій.

2. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір.

3. Битва під Батогом. Жванецька облога.

4. Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Української державну 1653 р.

IV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Проблемні запитання.

1. Чи можна Українську козацьку державу назвати республікою?

Доведіть свою думку.

2. Як би ви були гетьманом у 1648—1649 рр., ви б розбудовували Українську державу у такий спосіб, як Б. Хмельницький, чи інакше?

Учитель перевіряє виконання таблиць, знання термінів та по¬нять (Гетьманщина, Військо Запорозьке, державні клейноди, Гене¬ральна (Військова) Рада, старшинська рада).

Учитель повинен впевнитися, що учні добре засвоїли хід Визво¬льної війни у 1648—1649 рр. та умови Зборівського договору.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відновлення воєнних дій.

Учитель нагадує, що Зборівська угода з часом показала свою не¬життєздатність.

У лютому 1650 р. польсько-шляхетське військо вдерлося на По¬ділля.

За цих обставин Б. Хмельницький змушений був відновити союз з татарами та шукати більш надійну та сильну державу-покровителя. Такими державами могли бути Росія та Туреччина. Але зва;аючи на те, що Москва зайняла вичікувальну позицію, гетьман зро¬бив ставку на останню. Туреччина прийняла Військо Запорозьке під свою протекцію (покровительство).

Робота з картою.

Розгляньте карту атласу і дайте відповіді на запитання.

1. Куди здійснив похід Б. Хмельницький у серпні-вересні 1650 р.? (У Молдавію.)

2. Яке головне місто Молдавського князівства було захоплено? (Ясси.)

Учитель пояснює, що молдавський господар (правитель) князь В. Лу-пул був у союзницьких відносинах з Польщею. Б. Хмельницький мав на меті укласти шлюб свого сина Тимоша з дочкою В. Лупула Розан-дою і таким чином підняти свій рід до князівського та укласти союз України з Молдавією. На підставі цього союзу Молдавія брала на себе обов'язок не підтримувати Польщу, виплачувала велику контрибу¬цію. Крім того, Б. Хмельницький зважав на те, що друга дочка Лупу¬ла була одружена з литовським гетьманом Я. Радзивіллом.

І Бесіда за запитаннями.

1. Як ви гадаєте, на що у зв'язку з цим розраховував гетьман? (Добитися якщо не розриву польсько-литовського союзу, то хоча б нейтралітету Литви у польсько-українській війні.)

2. Як вплинув українсько-молдавський союз на відносини України та Польщі? (Він ще більше загострив ці відносини.)

2. Битва під Берестечком. Білоцерківський договір.

Учні працюють з картою атласу «Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (події 1651— 1657 рр.)».

Розповідь учителя.

Головні польські сили стояли під Сокалем. На середину червня 1651 р. їх зосередилося там 100—120 тис. Військо Б. Хмельниць¬кого перебувало неподалік Тернополя і налічувало близько 100 тис. До нього приєдналися ЗО—40 тис. татар на чолі з ханом Іслам Гі-реєм.

Вирішальна битва відбулася 18—30 червня 1651 р. коло містеч¬ка Берестечка над р. Стирем. Перші два дні боїв не виявили пере¬ваги жодної зі сторін. Переломним днем у битві стало ЗО червня.

Перед битвою Ян Казимир поділив свою армію на три частини: ліве крило на чолі з польськими гетьманами М. Калиновським і Я. Вишневецьким стояло поблизу села Солонев, центр під коман¬дуванням короля із зосередженою тут кіннотою, іноземною піхо¬тою та усією артилерією розташувався на схід від табору; праве крило на чолі з коронними гетьманами М. Потоцьким і С. Лянцко-ронським стояло поблизу села Ріднів.

Козацько-селянська армія зайняла поля на захід від сіл Острів і Пля-шево, кримські ординці — пагорб між селами Острів і Митниця.

Битву розпочав Я. Вишневецький атакою кінноти проти козаків. Зазнавши втрат, він повернувся на попередні позиції. Тоді король спрямував центральну частину армії на кримських татар, які не витримали артилерійського обстрілу і втекли з поля бою, підступно захопивши в полон Б. Хмельницького. Битва тривала до ночі, але шляхті не вдалося зламати силу козацько-селянських військ на чолі з полковниками І. Богуном, Ф. Джалалієм, М. Гладким, які на лівому березі річки Пляшівки збудували потужні земляні укріп¬лення і протягом 10 днів перебували з облозі польських військ. Обраний наказним гетьманом І. Богун наказав збудувати через гни¬лі болота Пляшівки переправи. Вранці 10 липня 2000 запорожців переправилися на другий берег річки. Однак у цей час шляхтичі вдерлись у козацький табір, де в жорстокій січі полягло понад 20 тис. чоловік.

Прикладом мужності і стійкості назавжди залишиться подвиг трьохсот козаків, котрі з погордою відкинули пропозицію здатися. Усі вони полягли у нерівному бою.

... Минуло кілька століть. Та мужність і героїзм козаків живуть у народній пам'яті, у переказах, думах, піснях.

Як переповідають у народі, 1846 р. тут побував Т. Шевченко. Великий Кобзар присвятив битві під Берестечком вірш «Ой чого та почорніло...», де є такі рядки:

Ой чого ти почорніло,

Зеленеє поле?

— Почорніло я од крові

За вольную волю.

Круг містечка Берестечка

На чотири милі

Мене славні запорожці

Своїм трупом вкрили.

Іслам-Гірей відпустив гетьмана Б. Хмельницького з полону за викуп лише 11—12 липня.

У вересні 1651 р. в Україну вторглись литовські війська на чолі з князем Радзивіллом. Захопивши Чернігів і Київ, вони з'єдналися з польськими військами.

Звільнившись з полону, Б. Хмельницький збирає нову армію, яка на позиціях під Білою Церквою 23—25 вересня зупинила поля¬ків. У цій складній воєнно-політичній ситуації гетьман змушений був піти на підписання невигідного для української сторони договору.

— Покажіть на карті атласу, де і коли його було підписано. (У Бі¬лій Церкві 18 вересня 1651 р.)

Умови Білоцерківського мирного договору:

— козацька територія обмежувалася Київським воєводством (учні знаходять кордони Української козацької держави за Білоцерків¬ським договором);

— чисельність козацького реєстру скорочувалася до 20 тис;

— шляхті й урядникам дозволялося повернутися до своїх маєтків;

— гетьману заборонялися зовнішні відносини.

Проблемне завдання.

Порівняйте умови Зборовського та Білоцерківського договорів і зробіть висновки.

3. Битва під Батогом. Жванецька облога. Молдавські походи.

Розповідь учителя .

Умови Білоцерківського договору викликали обурення україн¬ського населення, вибухнули стихійні повстання. Селяни почали масову еміграцію до Московського царства, у Слобідську Україну.

Б. Хмельницький поновив переговори з Молдавією, Кримом, Ту¬реччиною, Москвою.

__ Коли і у зв'язку з чим було здійснено перший молдавський похід українського війська?

Господар Молдавії В. Лупул не поспішав виконувати свої обіцянки.

— Які? (У тому числі і видати Розанду за Тимоша.) Зважаючи на це, Б. Хмельницький вирядив під командуванням Тимоша військо до Молдавії. Це був другий молдавський похід. По дорозі під Батогом козацьке військо зустріло польське військо геть¬мана М. Калиновського.

— Яким було співвідношення сил? (35 тис. козацько-татарських і 20 тис. польських військ.)

У Батозькій битві полягло близько 10 тис. поляків, загинув і сам М. Калиновський. Рештки польської армії потрапили у полон. Блис¬кучу перемогу Хмельницького під Батогом сучасники порівнювали з перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами під Каннами у 216 р. до н. є.

Тиміш улітку 1652 р. вступив до Ясс, де відбулося його вінчання з Розандою, і невдовзі вони прибули в Україну.

Однак ця подія призвела до укладення антиукраїнського союзу Валахії, Трансільванії і Польщі. У квітні 1653 р. у Молдавії стався державний переворот, В. Лупул позбувся престолу. Б. Хмельниць¬кий відправив йому на допомогу 8-тисячний загін козаків на чолі з Тимошем. Це був третій молдавський похід. Лупул повернувся до влади, але наступ на Валахію закінчився поразкою. Лупула вдруге було скинути з престолу, а війська Т. Хмельницького відступили до Чигирина.

У серпні 1653 р. відбувається четвертий молдавський похід, який завершився надзвичайно трагічно: гине під Сучавою Тимош. З його смертю династична політика Б. Хмельницького зазнає краху.

Бесіда за запитаннями.

1. У чому полягала ця політика? (Сподівання на визнання спад¬кової влади гетьмана серед європейських держав.)

2. Чому молдавські походи не досягли своєї мети? (Тактичні про-рахунки гетьмана, ослабленість України війною.)

Розповідь учителя.

У вересні 1653 р. козацьке військо оточило польську армію під м. Жванцем на Поділлі. Почалася затяжна облога, в якій обидві армії однаково потерпали від голоду, холоду і хвороб. Однак до капітуляції польського війська не дійшло: Іслам-Гірей, як і під Збо¬ровом, самочинно розпочав переговори з Яном Казимиром.

Б. Хмельницький змушений був у грудні 1653 р. підписати но¬вий мир з Польщею на засадах Зборівського договору.

4. Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Української дер¬жави у 1653 р. Бесіда за запитаннями.

1. Як ви гадаєте, як вплинули багаторічні воєнні події на еконо¬мічне становище України?

2. На підставі поданих фактів зробіть висновки про наслідки три¬валої війни на становище Української держави: з 1648 р. до середини 1653 р. чисельність населення скоротила¬ся майже на 40 %, удвічі — до 40—50 тисяч козаків — скоротило¬ся за цей час боєздатне військо. (Тисячі людей були вбиті, потрапи¬ли в татарський полон, померли від голоду, епідемій, почалося переселення до Слобожанщини.)

3. Чому погіршилося міжнародне становище України? (Невдало закінчилися молдавські походи; склався союз Польщі, Валахії і Тран¬сільванії проти України; ненадійність союзу з Кримським ханством та Туреччиною.)

Учитель робить висновок, що за цих умов, шукаючи надійного союзника для продовження боротьби, частина козацтва на чолі з Б. Хмельницьким вирішує звернутися по допомогу до свого схід¬ного сусіда — Росії.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1. Назвіть головні воєнно-політичні події 1650—1653 рр.

2. Яким був головний підсумок Національно-визвольної війни у цей період?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ Заключне слово вчителя.

Таким чином, у внутрішній і зовнішній політиці Української дер¬жави 1650—1653 рр. характерними були поступовий занепад гос¬подарського розвитку, зростаючі демографічні втрати, подальше втручання іноземних держав та пошук більш надійного союзника.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника.

2. Записати в зошити та вивчити значення основних термінів та понять.

3. Позначити на контурній карті: молдавські походи українського війська; місця битв під Берестечком та Батогом; Жва-нець; кордони української держави за Білоцерківським договором.

4. Заповнити таблицю.НАЙВАЖЛИВІШІ БИТВИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ У 1650—1653 рр.