Рахівське регіональне відділення громадської організації "Пошук"

ЯСІНЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ  ст.№2

              Історія України

Тема 3. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження Української держави

Урок 4. Утворення української козацької держави-Гетьманщини

Ясіня

Тема. Утворення української козацької держави — Гетьманщини.

Мета: розкрити початок процесу утворення Української держави; розглянути політичний, адміністративно-територіальний та військовий устрій Української козацької держави; схарактеризувати внутрішню та зовнішню політику держави; розвивати навички аналізу схем; сприяти вихованню поваги до державотворчих традицій українського народу, героїв Національно-визвольної війни.

Основні терміни та поняття: Гетьманщина, Військо Запорозьке, державні клейноди, Генеральна (Військова) Рада, старшинська рада.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Політичний, адміністративно-територіальний та військовий устрій Української держави.

2. Українська армія.

3. Економічна і соціальна політика.

4. Дипломатична служба. Місце України в тогочасних міжнародних відносинах.

5. Сподвижники Б. Хмельницького.

IV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями підручника.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Політичний, адміністративно-територіальний та військовий устрій Української держави. Розповідь учителя.

Організація козацької держави формувалася під впливом традицій та звичаїв Запорозької Січі та геополітичного становища України. Це зумовлювало напіввійськовий характер української державності. Саме тому новостворена держава офіційно називалася Військом Запорозьким (пізніше Україною, а згодом Гетьманщиною).

За часів Б. Хмельницького територія Української держави простягалася майже на 200 тис. км2. На цих землях проживало понад З млн осіб.

Складається схема.

ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Розповідь учителя.

Вищими органами влади в державі були загальна козацька рада, що називалася Військовою, або Генеральною, Гетьманський уряд.

Генеральна (Військова) Рада являла собою законодавчо-розпорядчі збори козаків. На ній обирали гетьмана і генеральну (головну) старшину, а також усували їх з посад. За гетьмування Б. Хмельницького вплив загальної («чорної») Генеральної Ради на життя держави був обмеженим. Найважливіші питання гетьман розв'язував на старшинських радах (у них брали участь, як видно зі схеми, генеральні старшини і полковники).

Головою держави був гетьман, який обирався безстроково. Він мав вищу адміністративну, судову і військову владу, а також законодавчі повноваження. Гетьман спирався у своїй діяльності на дорадчий орган — раду при гетьмані, яка скликалася з генеральної старшини.

— Яке місто виконувало функції столиці?' (Чигирин.) Державними клейнодами були гетьманська булава, державна печатка, гетьманський бунчук і корогви.

Центральний уряд молодої держави очолював гетьман. До уряду входили генеральні старшини: писар — керував Генеральною військовою канцелярією (займався закордонною політикою); судді (один або двоє) — очолювали гетьманський суд; обозний — відав артилерією і військовим постачанням; підскарбій — відав фінансами, керував Військовим скарбом. При гетьмані були гетьманські ад'ютанти (генеральні старшини з особливих доручень): осавули (двоє) — у військовій сфері; хорунжий — хранитель військової корогви; бунчужний — хранитель гетьманського бунчука; наказний гетьман — командувач військ на час проведення певних бойових операцій.

В основі адміністративно-територіального поділу держави лежала структура козацького війська. Територія держави поділялася на полки та сотні, що давало змогу швидко зібрати та згуртувати народні маси на боротьбу. Кількість полків не була постійною: якщо 1649 р. їх було 16, то в 1650 р, — вже 20.

У полкових містах (Білій Церкві, Умані, Черкасах, Ніжині, Полтаві та інших) були резиденції полковників, яких обирали полкові ради, а затверджував гетьман. Полковник мав військову, адміністративну, судову владу над населенням території полку. У полку існував свій військово-адміністративний апарат — полкова старшина (писар, обозний, суддя, осавул, хорунжий).

У сотенних містах був сотенний уряд, а влада належала сотнику. Сотник мав повноваження військової, адміністративної та судової влади над населенням сотні.

— Чи мало Військо Запорозьке (Гетьманщина) республікансько-демократичні засади? (Учні повинні довести свою думку.)

2. Українська армія. Розповідь учителя.

Гарантом успішної розбудови Української держави була армія. Вона формувалася і зростала на організаційних принципах Запорозької Січі. її ядро становило основне козацьке військо (реєстрові козаки) та допоміжне (наймані полки, розвідка, артилерія тощо). Армія формувалася також із добровольців, її чисельність сягала до 100—150 тис. осіб.

— Що складало основу армії? (Козацька піхота.) У бойових операціях використовувалася також кіннота. На озброєнні армії була легка і важка польова артилерія. Військо мало також роз¬відку і контррозвідку, сторожову, обозну, санітарну та інші служби.

Запитання.

Чому держава не може існувати без власної армії?

3. Економічна і соціальна політика. Запитання на повторення.

Як змінилися форми землеволодіння в ході Національно-визвольної війни? (Було ліквідоване землеволодіння польських магнатів, шляхти і католицької церкви.)

Розповідь учителя.

Ці землі перейшли у відання Військового скарбу, тобто стали власністю держави, якою розпоряджався гетьман. Почало зміцнюватися гетьманське і старшинське землеволодіння, яке існувало у двох формах: ранговій (тимчасовій) і приватній (спадковій). Козацька старшина сама прагнула стати крупним земельним власником. Однак Б. Хмельницький, добре розуміючи, що селянство є основ¬ною масовою силою боротьби, намагався не допускати та гасити нові соціальні конфлікти і, як міг, гальмував зростання великого землеволодіння старшин.

У цілому козацтво перетворювалося на привілейований стан українського суспільства.

В лютому 1650 р. на Запорожжі вибухнуло антигетьманське повстання, яке підняли козаки, що опинилися поза реєстром. Б. Хмельницький швидко придушив цей заколот.

Важливо наголосити, що серед широких верств населення йшов процес покозачення — прагнення трудящих позбутися феодальної залежності, здобути особисту волю, право вільного вступу до козацького стану.

4. Дипломатична служба. Місце України в тогочасних міжнародних відносинах.

Бесіда за запитаннями.

1. Хто визначав стратегію зовнішньої політики Української дер¬жави? (Б. Хмельницький.)

2. Приведіть приклади його діяльності як політика і дипломата у 1648—1649 рр.

3. Хто виконував функції дипломатичної служби? (Генеральна військова канцелярія.)

В Гетьманщині склалася плеяда блискучих дипломатів: І. Виговський (генеральний писар), С. Мужиловський, А. Жданович та інші.

Самостійна робота за підручником.

Опрацювати відповідний текст у підручнику.

Бесіда за запитаннями.

1. З якими країнами мала дипломатичні відносини Україна?

2. Яка була мета дипломатичної діяльності молодої держави?

3. Чому Україні доводилося проводити гнучку зовнішню політику?

5. Сподвижники Б. Хмельницького. Повідомлення учнів.

Заслуховуються повідомлення учнів про сподвижників Б. Хмельницького.

Учитель може узагальнити розповіді.

Іван Богун — військовий і політичний діяч, один з найвидатніших діячів епохи Б. Хмельницького, полковник кальницький (вінницький). Брав участь від 1648 р. у всіх битвах Визвольної війни. Під Берестечком у 1651 р. був наказним гетьманом. Розстріляний поляками під Новгород-Сіверським під час походу правобережного гетьмана Тетері разом з поляками на Лівобережну Україну в 1664 р.

Максим Кривоніс — черкаський полковник, один із найближчих сподвижників Б. Хмельницького. Прославився у походах на Крим і Туреччину, герой Визвольної війни 1648—1654 рр. Керував селянськими загонами, брав участь у всіх битвах війська Б. Хмельницького. Помер від чуми під час облоги Замостя. Подвиги Кривоноса оспівано у народних піснях.

Филон Джалалій — полковник прилуцький, з татарського роду. Один із найближчих помічників Б. Хмельницького, учасник багатьох битв, починаючи з 1648 р. Виконував важливі дипломатичні дору¬чення, очолював українське посольство до Стамбула 1648 р.

Максим Небаба — військовий діяч Хмельниччини, міщанин з м. Коростишева. З 1648 р. — полковник чернігівський. Загинув убою під Лоєвом 1651 р. з польсько-литовським військом князя Я. Радзивілла.

Вчитель підкреслює, що здібності Б. Хмельницького як політика виявилися в тому числі і в його вмінні згуртувати навколо ідеї національного визволення своїх соратників.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Бесіда за запитаннями.

1. Яку територію охоплювала Українська держава Б. Хмельниць¬кого?

2. Які органи влади в ній були?

3. Схарактеризуйте структуру збройних сил України.

4. Яку державну символіку мала Українська держава?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ Заключне слово вчителя.

У процесі національно-визвольних змагань у світогляді козацької еліти відбулася певна еволюція від ідеї козацької автономії у складі Речі Посполитої до створення незалежної держави. В основу цієї держави було покладено модель військового територіального поді¬лу та системи організації влади Запорозької Січі.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника.

2. Записати в зошити та вивчити значення основних термінів та понять.

3. Позначити на контурній карті кордони козацький полків у 1649 р.; підпишіть відповідні полкові міста.