КАПІТАН РКЧА МІКАЇЛ МЕХТИГУЛУ ОГЛИ АЛІЄВ
Народився в 1920 році в селі Дялляр Шамкирского району Азербайджану. Член ВКП (б).
В рядах РККА з 1939 року, кадровий офіцер, артилерист. У 1941 році закінчив Харківське піхотне училище. Крім того, в 1943 році закінчив тримісячний артилерійський курс удосконалення командного складу (КУКС) в Тамбові.
На фронтах Великої Вітчизняної війни бився з перших її днів, з вересня 1941 року в званні лейтенанта командував вогневим взводом батареї 76-мм гармат 691-го стрілецького полку 383-ої шахтарської стрілецької дивізії. У травні 1942 року був підвищений в званні до старшого лейтенанта.
У вересні 1942 року частини 383-ої стрілецької дивізії брали участь в оборонних боях в Краснодарському краю. 9 - 10 вересня і 2 - 4 жовтня 1942 року у боях в районі села Черв'яковий старший лейтенант Мікаїл Алієв уміло керував вогнем знарядь свого взводу, розстрілюючи з прямого наведення атакуючу піхоту ворога. Влучним вогнем батареї Алієва була знищена до сотні німців. При цьому Алієв в ході бою знаходився в перших рядах оборони, особистим прикладом надихаючи своїх бійців на подвиги.
У грудні 1942 року Алієв був контужений в одному з боїв. За грамотне командування і мужність проявлену у боях, Наказом №1 по частинах 383-ої стрілецької дивізії від 21 січня 1943 року, він був нагороджений орденом Червоної Зірки.
На початку 1943 року частини 383-ої стрілецької дивізії вели оборонні бої на Новоросійському напрямі в передгір'ях Кавказу. У березні 1943 року Алієв в цих боях отримав свою другу контузію. 15 квітня 1943 року в одному з боїв в районі висоти 68.8, вогневий взвод старшого лейтенанта Мікаїла Алієва знищив вогнем з прямого наведення два ворожі танки і до взводу піхоти. Наказом №3/н по військах 56-ої армії від 29 травня 1943 року, він був нагороджений орденом "Червоний Прапор".
Пізніше Мікаїл Алієв продовжив свій бойовий шлях на посаді командира батареї 108-го окремого винищувально-протитанкового артилерійського дивізіону 8-ої Ямпольскої стрілецької дивізії. З документів можна зробити висновок, що як на попередній посаді, Мікаїл Алієв проявив себе і тут як ініціативний і вольовий командир, що уміє передати свій бойовий досвід підлеглим. Мікаїл Алієв першим в дивізіоні став застосовувати тактику "мисливських набоїв ".
З 14 по 23 липня 1944 року під час боїв в ході Львівсько-Сандомирскої наступальної операції військ Червоної Армії, батарея старшого лейтенанта Алієва знищила дев'ять станкових кулеметів, один міномет, два спостережні пункти і до роти ворожих солдатів. У цих боях також чудово проявила себе група мисливців - снайперів, підготовлена Мікаїлом Алієвим, яка знищила 12 ворожих солдатів.
29 липня 1944 року у бою на південний захід від села Дора Івано-Франківської області України, батарея старшого лейтенанта Алієва вогнем з прямого наведення, незважаючи на лютий мінометний і кулеметний вогонь ворога, відбила ворожу контратаку, знищивши при цьому два кулемети з прислугою і розсіявши до роти ворожої піхоти.
За неодноразові відмінні дії з ризиком для життя у боях, і за грамотне командування батареєю, Наказом №31/н по частинах 17-го гвардійського стрілецького корпусу від 14 серпня 1944 року, старший лейтенант Мікаїл Алієв був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. Крім того, він був підвищений в званні до капітана.
На жаль, цей відважний офіцер і син свого народу не побачив дня Великої Перемоги. 30 листопада 1944 року він був убитий в одному з боїв на південь від словацького міста Требишов. Останки його були поховані у братській могилі у села Оборин (10 км на південний схід від міста Требишов). У післявоєнний час був перезахоронений, імовірно в місто Требишов.
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!
ПОСИЛАННЯ НА ДОКУМЕНТИ:
http://www.podvignaroda.ru/?#id=16518758&tab=navDetailManAward
http://www.podvignaroda.ru/?#id=16347636&tab=navDetailManAward
http://www.podvignaroda.ru/?#id=34148978&tab=navDetailManAward
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=75303689
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=5052146
|