Починаючи
з І тис. до н. е. на південному узбережжі й горах Криму оселилися племена таврів.
Тавр - слово грецького походження, можливо, пов’язане з назвою місцевості, що
дала ім’я племенам, які жили на ній. (Так називалася гірська система на півдні
Малої Азії.) Херсонесом Таврійським - «півостровом таврів» називали Крим
античні греки.
Більшість
таврських поселень було сконцентровано на південному березі Кримського півострова
- морському узбережжі від мису Айя до Феодосії. Таври жили компактними
сімейними громадами, які спільно вели господарство, у поселеннях, розташованих
у долинах і передгір’ях біля води, і важкодоступних гірських добре укріплених
притулках, зроблених з каменів. Основними заняттями гірських таврів були
полювання й відгінне скотарство - сезонні перекочівлі з чередами з долин на
яйли (пасовища) і назад. Череди таврів складалися з овець, кіз, корів і волів.
Таври, що населяли передгірні райони й долини, займалися мотичним землеробством
і рибальством, ткацтвом і прядінням, литтям із бронзи. ЗАКАЧАЙ З СЕРВЕРА МАТЕРІАЛ |