Суспільство
Київської Русі поділялося на три основні групи: вільні люди, напіввільні та
невільні. До верхівки вільних людей належали бояри, купці (які поділялися на
власне купців - тих, хто торгує, і гостів, - тих, хто вів закордонну
торгівлю). Міська еліта називалася «старці градські», «нарочиті мужі». З
прийняттям християнства з’явилася така соціальна верства, як духівництво.
Основну групу вільних складали так звані «люди» або «чернь». Юридично всі вони
були вільні, рівноправні з боярами, але фактично залежали від останніх. До цієї
верстви належали ремісники, дрібні торговці.
Нижчу
групу вільного населення становили селяни - смерди. Разом з сім’єю смерд
господарював на своїй земельній ділянці, яку надавав йому князь за виконання
певних служб і сплату данини. Смерди відбували військову повинність з власною
зброєю та кіньми. | 
