Сб, 18.11.2017, 01:50 Вітаю Вас Гость

Рахівське регіональне відділення громадської організації "Пошук"

Меню сайту
Категорії розділу
Предмет "Захист Вітчизни" [36]
Біографії героїв [14]
Паспорти військових поховань [2]
архів [23]
Спогади,мемуари [4]
Участь в ІІ світовій війні [2]
Афганська війна [5]
Військові конфлікти за добу СРСР [1]
Робочі матеріали [2]
ЗНО [22]
Позакласна робота [0]
Календарне планування [0]
конспекти занять [0]
Презентації з ЗВ [2]
Презентації з історії [2]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 64
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
УСВА
Новини Закарпаття
Народна память
Книга памяті
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Головна » Файли » ЗНО

Тема. Продовження Визвольної війни проти польсько-шляхетського панування в Україні
07.02.2016, 10:08

Тема. Продовження Визвольної війни проти польсько-шляхетського панування в Україні.

Мета: розкрити хід воєнно-політичних подій у 1654—1657 рр.

показати мужність і героїзм українського народу у бо ротьбі за збереження власної державності; продовжувати розвивати навички роботи учнів з історичною кар тою (атласом); розглянути історичну роль постат Б. Хмельницького для того часу і сучасності.

Основні терміни та поняття: Віленське перемир'я, шведський «потоп», коаліція.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Вивчення нового матеріалу

1. Події Національно-визвольної війни у 1654—1655 рр.:

а) хід військових дій у Білорусії та на Брацлавщині;

б) битва під Охматовом;

в) похід Б. Хмельницького на західноукраїнські землі у 1655 р.

2. Віленське перемир'я 1656 р.

3. Пошуки воєнно-політичного союзу з Швецією і Трансільванією. Дії корпусу А. Ждановича в Галичині та Польщі у 1657 р.

4. Б. Хмельницький — політичний, державний і військовий діяч.

IV. Закріплення нових знань учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

ХІДУРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Даний етап уроку можна провести за запитаннями підручника.

 

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Події національно-визвольної війни у 1654—1655 рр.

а) Хід військових дій у Білоруси та на Брацлавщині. Бесіда за запитаннями.

1. Як ви гадаєте, якою була реакція Речі Посполитої на україн¬сько-московський договір?

2. Як сприйняло цей договір Кримське ханство?

Відповіді учнів повинні збігатися із зауваженням учителя, що влітку 1654 р. Річ Посполита та Кримське ханство підписують до¬говір про взаємодопомогу. Союз України з Москвою викликав союз Польщі з Кримом.

Розповідь учителя .

Навесні 1654 р. Росія вступила у війну з Річчю Посполитою. На допомогу російським військам вирушив 20-тисячний козацький корпус на чолі з наказним гетьманом І. Золотаренком. Наступальні операції велися на території Литви та Білорусії. До осені 1654 р. вся Білорусія опинилася в руках російсько-українських військ.

У ході цих військових дій населення Білорусії радо визнавало владу гетьмана і приймало козацький устрій, однак московські воєводи мали намір приєднати білоруські землі до Московщини. Це визвало тертя між Україною та Москвою.

Восени 1654 р. воєнні дії активізувалися на території України. Внаслідок вторгнення польсько-татарських військ Брацлавщину було перетворено на пустелю. Українське населення і козацькі гарнізони чинили героїчний опір нападникам. У цей час одним з центрів опору стала Умань, яку обороняв І. Богун. Царський уряд не поспішав на допомогу Україні, оскільки дбав про власні інтереси у Білорусії.

б) Битва під Охматовом.

Розповідь учителя.

У січні 1655 р. на допомогу Б. Хмельницькому нарешті підійшли російські війська на чолі з воєводою В. Шереметьєвим. Українсько-російське військо чисельністю близько 70 тис. рушило до Умані на допомогу обложеним козакам. Діставши звістку цро це, польський воєначальник С. Чарнецький зняв облогу Умані і рушив назустріч українсько-російському військові. Неподалік Ахматова (учні знаходять це місто на карті атласу) відбулася запекла битва. У ній відзначився очолений І. Богуном вінницький полк, який несподіваним ударом з тилу змусив ворога відмовитися від раптового нападу. Битва тривала до 1 лютого, з обох сторін загинуло до 3О тис. осіб. І все ж наступ польсько-татарського війська вглиб України було зупинено.

У цей же час С. Потоцький підійшов до Кам'янця. Зав'язався жорстокий бій, в якому російсько-козацьке військо понесло великі втрати і відступило до Білої Церкви. Поляки також покинули Пра¬вобережну Україну.

Воєнні дії, напади татар спричинили жахливе знищення Поділля, Брацлавщини і Південної Київщини.

в) Похід Б. Хмельницького на західноукраїнські землі у 1655 р.

Розповідь учителя.

У травні 1655 р. козацькі війська звільнили від поляків Брацлавщину. Б. Хмельницький почав похід на західноукраїнські землі.

Становище Речі Посполитої ставало катастрофічним. Полки І. Золотаренка здобули Мінськ, Вільно і Гродно. У цей же час почався наступ на Польщу шведських військ короля Карла X Густава, який претендував на польську корону. Почався шведський «потоп»: до осені 1655 р. майже вся територія Польщі та значна частина Литви була захоплена шведами.

— Знайдіть на карті атласу східну межу просування шведських військ.

У вересні 1655 р. російсько-українське військо підійшло до Львова і протягом 2 місяців протримало його в облозі. Одночасно під Город¬ком відбувся бій, результатом якого став розгром поляків. Українські війська увійшли на територію Холмщини та Люблінщини, добиваючи рештки польських військ.

Однак успіхи українського війська не сподобалися Карлу X Густаву, який вирішив приєднати до своїх володінь Галичину. Шведський король висунув ультиматум Хмельницькому припинити облогу Львова. До того ж гетьман одержав звістку про наближення татар і змушений був відступити від Львова.

У цей час загострюються стосунки з московським урядом, який почав відкрито порушувати Переяславську угоду. У 1656 р. Москва розпочала переговори з Польщею (поляки звернулися до Москви з пропозицією перемир'я, запропонувавши цареві польську корону після смерті бездітного Яна Казимира).

Учитель зазначає, що похід на західноукраїнські землі не виправдав сподівань гетьмана внаслідок протидії шведського короля.

2. Віленське перемир'я 1656 р.

Розповідь учителя.

У травні 1656 р. Росія оголосила війну Швеції і пішла на примирення з Польщею. Цар Олексій Михайлович, не бажаючи посилення Швеції та спокусившись обіцянкою польської корони, уклав з Річчю Посполитою у Вільно перемир'я. Росіяни не допустили до переговорів українське посольство. Таким чином, за спиною України Росія і Польща визначали її долю. У результаті Віленського перемир'я Москва ставала союзницею Речі Посполитої.

— Чи порушувало це умови українсько-російського союзу? (Так, цей союз був спрямований проти Польщі.)

Заслухавши відповіді учнів, учитель робить висновок, що Росія, підписуючи Віленське перемир'я, нехтувала інтересами України, оскільки припиняла війну з Польщею.

3. Пошуки воєнно-політичного союзу зі Швецією і Трансільванією. Дії корпусу А. Ждановича в Галичині та Польщі у 1657 р. Проблемне запитання.

Як змінилася зовнішньополітична лінія Б. Хмельницького після зближення Росії з Польщею? (Воєнний союз з Москвою проти Польщі втрачав силу, і він почав шукати союз зі Швецією і Трансільванією.)

Розповідь учителя.

Хмельницький, таким чином, почав утворювати коаліцію держав, яка об'єктивно була спрямована проти Московської держави, Польщі і Криму.

Протягом 1656—1657 рр. війська трансільванського князя Ракоці і козачий корпус під командуванням наказного гетьмана А. Ждановича захопили значну частину польської території, об'єдналися зі шведами і влітку 1657 р. вийшли до Варшави.

Однак цю коаліцію розбила Данія, яка розпочала війну зі Швецією, змусивши шведів полишити Польщу. На допомогу полякам прийшли татари та австрійські війська. Трансільванське військо було оточене польськими й татарськими військами і капітулювало, а Жданович повернувся в Україну.

Б. Хмельницький, який в цей час тяжко хворів, дізнавшись про провал своїх намірів, дістав удар і помер 6 серпня 1657 р.

Учитель підкреслює, що Національно-визвольна війна україн¬ського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. була значною подією європейської історії. Однак геополітична ситуація того часу була несприятлива для утворення українцями власної незалежної держави.

Смерть Б. Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної війни.

 

4. Б. Хмельницький — політичний, державний і військовий діяч.

Заслуховуються повідомлення учнів.

Бесіда за запитаннями.

1. Як вшановується пам'ять про Б. Хмельницького у сьогоднішній Україні?

2. Чи зберігають пам'ять про великого гетьмана у нашому краї?

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Бесіда за запитаннями.

1. Назвіть головні події Національно-визвольної війни 1654—

1657 рр.

2. Чому стало можливим укладання Віленського перемир'я?

3. Якими були результати походу корпусу А. Ждановича у Галичину і Польщу?

4. Назвіть головні підсумки Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ Заключне слово вчителя.

Історичне значення визвольної війни середини XVII ст. полягає в тому, що в цей період завершився процес формування української народності та національної самосвідомості, була утворена Україн¬ська держава.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника.

2. Записати в зошити та вивчити значення основних термінів та понять.

3. Позначити на контурній карті: Охматов і Вільно; території, на які у 1654—1657 рр. поширювалася влада Б. Хмель¬ницького.

Категорія: ЗНО | Додав: Slavik
Переглядів: 150 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
"Пошук"
Пошук
Фото
Пошукові сайти
Подвиг народа
ЗНО
Вісті Рахівщини
Новини Рахівщини
Baranuk and Merklo © 2017 При будь-якому використанні матеріалів гіперпосилання на http://poshuk.ucoz.ua/обов'язкове. Сайт управляється системою uCoz