Сб, 16.12.2017, 06:21 Вітаю Вас Гость

Рахівське регіональне відділення громадської організації "Пошук"

Меню сайту
Категорії розділу
Предмет "Захист Вітчизни" [36]
Біографії героїв [14]
Паспорти військових поховань [2]
архів [23]
Спогади,мемуари [4]
Участь в ІІ світовій війні [2]
Афганська війна [5]
Військові конфлікти за добу СРСР [1]
Робочі матеріали [2]
ЗНО [22]
Позакласна робота [0]
Календарне планування [0]
конспекти занять [0]
Презентації з ЗВ [2]
Презентації з історії [2]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 64
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
УСВА
Новини Закарпаття
Народна память
Книга памяті
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Головна » Файли » ЗНО

Розгортання Національно-визвольної війни у 1648-1649 рр.
07.02.2016, 10:38

ЯСІНЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ  ст.№2

                                                                                                                    Історія України

 

Тема 3. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження Української держави

Урок 3. Розгортання Національно-визвольної війни у 1648-1649 рр.

Ясіня

Тема: Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648-1649 рр.        

Мета: розкрити процес розгортання всенародної боротьби у 1648—1649 рр.; розповісти учням про героїзм, муж¬ність, воєнну майстерність повстанців; використати матеріал уроку для патріотичного виховання; сприя¬ти формуванню національної самосвідомості, пов'яза¬ні з державотворчими традиціями в Україні; продов¬жувати розвивати вміння учнів працювати з картою (атласом) та історичними документами.

 

Основні терміни та поняття: соціальна боротьба, селянська війна, ав¬тономія, етнічний, рух опришків, Зборівський договір.

 

Тип уроку: комбінований.

 

Структура уроку

I. Організаційний момент.................................................................. 2 хв.

II. Актуалізація опорних знань учнів.................................................... 5хв.

III. Вивчення нового матеріалу............................................................ 28 хв.

1. Розгортання всенародної боротьби.

2. Битва під Пилявцями. Облога Львова і Замостя.

3. Вступ української армії до Києва.

4. Програма побудови української держави.

5. Відновлення воєнних дій у 1649 р. Битва під Лоєвом, облога Збаража.

6. Зборівська битва. Зборівський договір.

IV. Закріплення нових знань учнів ...................................................... 5хв.

V. Підсумки уроку.............................................................................. 2хв.

' VI. Домашнє завдання........................................................................ Зхв.

 

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Даний етап уроку вчитель може провести за одним із двох варіантів.

 

Варіант І Проблемне запитання.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. була випадковим чи закономірним явищем?

 

Варіант II

Відповіді учнів на запитання підручника.

 

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1, Розгортання всенародної боротьби.

 

Робота з картою.

Користуючись картою атласу, вкажіть, куди рушили повстанці після перемоги під Корсунем. (Під Білу Церкву.)

 

Розповідь учителя.

Перебуваючи в Білій Церкві, Б. Хмельницький посилає по всій Україні козацьких ватажків з універсалами, звертаючись знову до, українського населення із закликами братися за зброю. Всенародна боротьба швидко розповсюдилася на всій Наддніпрянщині.

 

Бесіда за запитаннями.

1. Користуючись картою атласу, вкажіть, чиї володіння були найбільшими на Лівобережній Україні. (На карті позначені землі, що належали Вишневецькому на початку 1648 р.)

2. Про що свідчать розміри його володінь?

Заслухавши відповіді учнів, учитель зазначає, що Ярема Вишне-вецький був одним з наймогутніших магнатів в Речі Посполитої. Походив з українського князівського роду. Перейшов у католицт¬во. Брав участь у придушенні козацько-селянських повстань 1637— 1638 рр. У 1649 р., ставши коронним гетьманом, продовжував придушувати визвольний рух в Україні заради відновлення польсько-шляхетського панування.

 

Розповідь учителя.

Протягом червня 1648 р. були визволені Лубни, Переяслав, При¬луки, Ніжин та інші міста. На початку серпня польську владу на Лівобережній Україні було повалено.

Простежте на карті атласу шлях втечі Я. Вишневецького. Тим часом військо Хмельницького збільшувалося спольщеними українськими шляхтичами, які переходили на його бік. Серед них були майбутній військовий писар І. Виговський, С. Мрозовицький-Морозенко, брати Нечай, І. Богун та інші.

Полум'я всенародної боротьби перекинулося і на Правобережжя, яке очолив черкаський полковник М. Кривоніс. Були визволені міста Немирів, Брацлав, Вінниця, Тульчин, Бар та багато інших. Напри¬кінці липня під Староконстантиновим М. Кривоніс розгромив 12-ти-сячне військо Я. Вишневецького.

У цей же час у Подністров'ї розгорнувся рух опришків (левен-ців), у ході якого були звільнені Брацлавське, Подільське воєводст¬ва, південна і центральна частина Волинського.

Блискучі перемоги повстанців зумовили вихід визвольної боротьби за межі звичайного повстання, яке переросло в селянську війну. У короткий час вона охопила майже всю територію України, під знамена повсталих стали козаки, селяни, міщани, духовенство та частина шляхти.

 

2. Битва під Пилявцями. Облога Львова і Замостя.

 

Розповідь учителя.

У травні 1648 р. помер король Владислав IV. Однак ні смерть короля, ні поразки польсько-шляхетських військ не вплинули на плани Польщі продовжувати війну.

 

Робота з картою.

Простежте шлях армії повстанців від Білої Церкви.

1. Де відбулася чергова битва? (Під Пилявцями.) Шляхетським військом командували три воєначальники — Д. Заславський, М. Остророг і О. Конецьпольський.

2. Яка була чисельність польського війська? (100 тис.)

3. Якою була чисельність козацько-татарського війська? (Україн¬ців — 100 тис, татар — 20 тис.)

 

Розповідь учителя.

11—13 вересня 1648 р. відбулася вирішальна битва під Пиляв¬цями, яка завершилася повним розгромом польського війська. Ко¬заки захопили 100 тис. возів, 80 гармат.

Польське військо тікало на захід. За ним ішли козаки, які здобу¬ли Збараж, Вишнівець, Броди і на початку жовтня підступили під Львів. 14—16 жовтня полк М. Кривоноса штурмом здобув фортецю Високий замок. Міська верхівка, розуміючи безнадійність станови¬ща Львова, почала переговори з ї>. Хмельницьким про сплату конт¬рибуції (викупу). Після майже місячної облоги гетьман задоволь¬нився контрибуцією у розмірі 200 000 червонців. Отримавши контрибуцію, козацьке військо рушило на північний захід, до За¬мостя. Але дізнавшись про вибори нового польського короля (ним став Ян Казимир), Б. Хмельницький дав згоду на перемир'я і повер¬нув козацьку армію назад в Україну.

Цей крок українського гетьмана і зараз викликає суперечки се-ред істориків.

 

Проблемне запитання. Як ви гадаєте, чим пояснили такий вчинок Б. Хмельницького? Вислухавши відповіді учнів, учитель називає фактори, які впли-I нули на рішення гетьмана:

— скорочення козацького війська (певна кількість повстанців, | захопивши здобич, самовільна впекла);

— відірваність від баз постачання, голод, епідемії;

— нестача коней та облогової артилерії;

— наближення зими;

— після облоги Львова основні сили татар повернулися до Криму;

— Польща зберігала ще могутній військовий потенціал, існувала реальна загроза удару з боку Литви;

— у жовтні 1648 р. був укладений мир, який закінчував 30-річну війну і Польща могла розраховувати на підтримку союзниці Австрії;

— козацькі війська дійшли до етнографічних меж України, що створювало цілком реальну загрозу переростання національно-виз¬вольної боротьби у несправедливу загарбницьку війну;

— Б. Хмельницький і козацька старшина у той час знаходилися на позиції автономізму (шляхом переговорів вони хотіли домогтися для України таких же прав, які мала Польща і Литва).

Таким чином гетьман реально враховував обставини того часу.

 

3. Вступ української армії до Києва.

 

Розповідь учителя.

Наприкінці грудня 1648 р. Б. Хмельницький на чолі повстан¬ського війська вступив до Києва. Його зустрічали як героя-визво-лителя України, як нового Мойсея.

— Чому гетьмана порівнювали з Мойсеєм? Єрусалимський патріарх Паїсій, митрополит Київський С. Косів,

духовенство, професори і студенти Києво-Могилянської колегії влаш¬товували йому пишні акти, виголошували панегірики.

 

Запитання.

Яке значення мала ця урочиста зустріч? (Вона підбила підсумок блискучим перемогам повстанців у 1648 р.)

4. Програма побудови Української держави.

 

Розповідь учителя.

У січні 1649 р. Б. Хмельницький проголосив програму побудови Української козацької держави.

— Визначте, використовуючи карту атласу в якому міс¬ті це відбулося? (У Переяславі.)

Тут гетьман розмовляв з послами короля Яна Казиміра не як ватажок повстанців, а як володар України. Програма Б. Хмельни¬цького мала такі положення:

— досягнення національного визволення українського народу збройним шляхом;

— розрив з Річчю Посполитою і проголошення державної незалеж¬ності України;

— створення Української держави в етнічних межах проживан¬ня українського народу.

 

Самостійна робота з документом.

Ознайомтесь із фрагментом історичного документу і дайте відпо¬віді на запитання.

ІЗ ПРОМОВИ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПЕРЕД КОРОЛІВСЬКИМИ КОМІСАРАМИ В ПЕРЕЯСЛАВІ (23 ЛЮТОГО 1649 Р.) ... Виб'ю з лядської неволі народ весь руський. А що дервей о шко¬ду й кривду свою воював, тепер Воювати буду о віру православную нашую. Поможем мі то чернь всяя по Люблин і Краків, которой я не одступлюсь, бо то права рука нашая, люди, котриє, холопства не ви¬терпів, ушли в козаки. Буду мати двісті, триста тисяч своїх. Орда всяя. Притім Тугай-бей близько мене єсть, мой брат, моя душа, єди¬ний сокіл на світі, готов все учинити, що я захочу. Зараз вічна наша козацькая з ними приязнь, которой світ не розірве. За границю на войну не пойду, шаблі на турків і татар не поднесу. Досить нам на Україні і Подолю і Волині; тепер досить достатку в землі і князстві своїм по Львов, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчіте, ляхи. Туди я загоню більш можних ляхов, дуків і князів. А будут лі за Віслою брикати, знайду я їх там певне. Не постоїт мі нога жадного князя і шляхотки тут в Україні, а захочет лі хліба которий з нами їсти, нехай же Войску Запорозькому послуш-ний будет, на короля не брикаєт.

 

Бесіда за запитаннями.

1. Яке враження справив на вас цей документ?

2. Яку головну мету проголосив Б. Хмельницький?

3. Якими засобами він збирався її досягнути?

 

5. Відновлення воєнних дій у 1649 р. Битва під Лоєвом, облога

Збаража.

 

Розповідь учителя.

На початку літа 1649 р. 200-тисячне польське військо посунуло на Україну. Воно захопило Галичину та вторглося на Поділля. Тим часом з півночі на Україну виступив литовський гетьман Я. Радзи-вілла. Б. Хмельницький послав у Білорусію київського полковника М. Кричевського. Наприкінці липня 1649 р. козаки під його орудою дали під Лоєвом відсіч Радзивіллу (сам М. Кричевський загинув).

 

Проблемне запитання.

Яке значення мала битва під Лоєвом? (Вдалося відвернути втор¬гнення литовських військ в Україну, що в умовах польського на¬ступу мало б згубні наслідки для всього розвитку Національно-визвольної війни.)

 

Розповідь учителя'.

У скрутну ситуацію потрапив Я. Вишневецький, військо якого було оточено Б. Хмельницьким під Збаражем. Коли ж польський, король вирушив на допомогу оточеним, гетьман швидким манев¬ром зупинив наступ поляків, примусивши їх будувати табір для оборони. Б. Хмельницький з татарами вирушив назустріч Я. Кази-міру в напрямку Зборова. Польське військо опинилося у катастро¬фічному становищі — назрівала подвійна поразка під Зборовом і під Збаражем (облога Збаража тривала майже півтора місяця).

 

6. Зборівська битва. Зборівський договір.

 

Запитання.

1. Скільки нараховувало українсько-татарське військо? (70 тис.)

2. Скільки нараховувало польське військо? (20 тис.)

 

Розповідь учителя.

Передові загони козаків і татар обійшли поляків з півночі. Вони форсували р. Стрип біля Мітеніва і вдарили по поляках, завдавши їм нищівної поразки. Проте у вирішальний момент підкуплений поляками кримський хан Іслам Гірей зрадив Хмельницького. Хан вимагав, щоб гетьман розпочав переговори з поляками. Хмельни¬цький змушений був піти на укладення у серпні 1649 р. Зборів-ського мирного договору.

 

Запитання.

1. Чому козацько-татарський союз був ненадійний?

2. Чи входило в плани татар становлення та зміцнення україн¬ської держави?

Учні вивчають це питання використовуючи карти атласу.

Умови Зборівського договору:

— козацький реєстр зростав до 40 тис. осіб.

— підтверджувалися права і привілеї !озацького війська.

— всім учасникам повстання оголошувалася амністія;

— селяни мали повертатися в кріпосне ярмо польських панів.

Робота з картою.

1. Знайдіть на карті атласу територію, яку охоплювала козацька держава за умовами договору..(Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства.)

2. Яке місто оголошувалося столицею Української козацької дер¬жави? (Чигирин.)

Бесіда за запитаннями,

1. Як ви гадаєте, чи міг Зборівський договір задовольнити україн¬ську сторону?

2. А польську?

3. Чи давав договір можливість будувати Українську державу?

 

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Даний етап уроку можна провести за одним із запропонованих варіантів.

 

Варіант І

Бесіда за запитаннями.

1. Якого характеру набула боротьба проти польського панування в Україні влітку 1648 р.?

2. Якими були результати Пилявецької битви?

3. Назвіть головні події походу війська Б. Хмельницького на за¬хідноукраїнські землі.

4. Охарактеризуйте програму побудови Української держави.

5. Назвіть основні положення Зборівського договору.

 

Варіант II Тестування.

Дайте ствердну або заперечну відповідь на висловлювання:

1. Пилявецька битва завершилася перемогою повстанців.

2. Національно-визвольна війна переросла у селянську війну.

3. Польське військо у Пилявецькій битві налічувало 100 тис.

4. Козацьке військо штурмом захопило Львів.

5. Українське військо не пішло на Варшаву.

6. Б. Хмельницького порівнювали з Мойсеєм.

7. У Зборівській битві перемогли козаки.

8. Зборовський договір було укладено з Владиславом IV.

9. За Зборівським договором реєстрове козацтво збільшувалося до 20 тис.

10. За Зборівським договором козацька держава охоплювала три воєводства.

 

V. ПІДСУМКИ УРОКУ Заключне слово вчителя.

Події 1648—1649 рр. мали характер національно-визвольної, ан¬тифеодальної революції, що охопила всі соціальні верстви населен¬ня. Підсумки двох років боротьби давали можливість почати будів¬ництво української держави.

 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст підручника.

2. Записати в зошити та вивчити значення основних термінів та понять.

4. Деяким учням пропонується підготувати повідомлення про спо¬движників Б. Хмельницького (І. Богуна, М. Кривоноса, Ф. Джалалія тощо).

Категорія: ЗНО | Додав: Slavik
Переглядів: 348 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
"Пошук"
Пошук
Фото
Пошукові сайти
Подвиг народа
ЗНО
Вісті Рахівщини
Новини Рахівщини
Baranuk and Merklo © 2017 При будь-якому використанні матеріалів гіперпосилання на http://poshuk.ucoz.ua/обов'язкове. Сайт управляється системою uCoz