Нд, 25.06.2017, 04:33 Вітаю Вас Гость

Рахівське регіональне відділення громадської організації "Пошук"

Меню сайту
Категорії розділу
Предмет "Захист Вітчизни" [36]
Біографії героїв [14]
Паспорти військових поховань [2]
архів [23]
Спогади,мемуари [4]
Участь в ІІ світовій війні [2]
Афганська війна [5]
Військові конфлікти за добу СРСР [1]
Робочі матеріали [2]
ЗНО [22]
Позакласна робота [0]
Календарне планування [0]
конспекти занять [0]
Презентації з ЗВ [2]
Презентації з історії [2]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 60
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
УСВА
Новини Закарпаття
Народна память
Книга памяті
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Головна » Файли » Біографії героїв

МІКАЇЛ МЕХТИГУЛУ ОГЛИ АЛІЄВ
27.06.2015, 20:51

КАПІТАН РКЧА МІКАЇЛ МЕХТИГУЛУ ОГЛИ АЛІЄВ

Народився в 1920 році в селі Дялляр Шамкирского району Азербайджану. Член ВКП (б).

В рядах РККА з 1939 року, кадровий офіцер, артилерист. У 1941 році закінчив Харківське піхотне училище. Крім того, в 1943 році закінчив тримісячний артилерійський курс удосконалення командного складу (КУКС) в Тамбові.

На фронтах Великої Вітчизняної війни бився з перших її днів, з вересня 1941 року в званні лейтенанта командував вогневим взводом батареї 76-мм гармат 691-го стрілецького полку 383-ої шахтарської стрілецької дивізії. У травні 1942 року був підвищений в званні до старшого лейтенанта.

У вересні 1942 року частини 383-ої стрілецької дивізії брали участь в оборонних боях в Краснодарському краю. 9 - 10 вересня і 2 - 4 жовтня 1942 року у боях в районі села Черв'яковий старший лейтенант Мікаїл Алієв уміло керував вогнем знарядь свого взводу, розстрілюючи з прямого наведення атакуючу піхоту ворога. Влучним вогнем батареї Алієва була знищена до сотні німців. При цьому Алієв в ході бою знаходився в перших рядах оборони, особистим прикладом надихаючи своїх бійців на подвиги.

У грудні 1942 року Алієв був контужений в одному з боїв. За грамотне командування і мужність проявлену у боях, Наказом №1 по частинах 383-ої стрілецької дивізії від 21 січня 1943 року, він був нагороджений орденом Червоної Зірки.

На початку 1943 року частини 383-ої стрілецької дивізії вели оборонні бої на Новоросійському напрямі в передгір'ях Кавказу. У березні 1943 року Алієв в цих боях отримав свою другу контузію. 15 квітня 1943 року в одному з боїв в районі висоти 68.8, вогневий взвод старшого лейтенанта Мікаїла Алієва знищив вогнем з прямого наведення два ворожі танки і до взводу піхоти. Наказом №3/н по військах 56-ої армії від 29 травня 1943 року, він був нагороджений орденом "Червоний Прапор".

Пізніше Мікаїл Алієв продовжив свій бойовий шлях на посаді командира батареї 108-го окремого винищувально-протитанкового артилерійського дивізіону 8-ої Ямпольскої стрілецької дивізії. З документів можна зробити висновок, що як на попередній посаді, Мікаїл Алієв проявив себе і тут як ініціативний і вольовий командир, що уміє передати свій бойовий досвід підлеглим. Мікаїл Алієв першим в дивізіоні став застосовувати тактику "мисливських набоїв ".

З 14 по 23 липня 1944 року під час боїв в ході Львівсько-Сандомирскої наступальної операції військ Червоної Армії, батарея старшого лейтенанта Алієва знищила дев'ять станкових кулеметів, один міномет, два спостережні пункти і до роти ворожих солдатів. У цих боях також чудово проявила себе група мисливців - снайперів, підготовлена Мікаїлом Алієвим, яка знищила 12 ворожих солдатів.

29 липня 1944 року у бою на південний захід від села Дора Івано-Франківської області України, батарея старшого лейтенанта Алієва вогнем з прямого наведення, незважаючи на лютий мінометний і кулеметний вогонь ворога, відбила ворожу контратаку, знищивши при цьому два кулемети з прислугою і розсіявши до роти ворожої піхоти.

За неодноразові відмінні дії з ризиком для життя у боях, і за грамотне командування батареєю, Наказом №31/н по частинах 17-го гвардійського стрілецького корпусу від 14 серпня 1944 року, старший лейтенант Мікаїл Алієв був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. Крім того, він був підвищений в званні до капітана.

На жаль, цей відважний офіцер і син свого народу не побачив дня Великої Перемоги. 30 листопада 1944 року він був убитий в одному з боїв на південь від словацького міста Требишов. Останки його були поховані у братській могилі у села Оборин (10 км на південний схід від міста Требишов). У післявоєнний час був перезахоронений, імовірно в місто Требишов.

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

ПОСИЛАННЯ НА ДОКУМЕНТИ:

http://www.podvignaroda.ru/?#id=16518758&tab=navDetailManAward

http://www.podvignaroda.ru/?#id=16347636&tab=navDetailManAward

http://www.podvignaroda.ru/?#id=34148978&tab=navDetailManAward

http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=75303689

http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=5052146

 

 
Категорія: Біографії героїв | Додав: Slavik
Переглядів: 128 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
"Пошук"
Пошук
Фото
Пошукові сайти
Подвиг народа
ЗНО
Вісті Рахівщини
Новини Рахівщини
Baranuk and Merklo © 2017 При будь-якому використанні матеріалів гіперпосилання на http://poshuk.ucoz.ua/обов'язкове. Сайт управляється системою uCoz